- крамар
- [кра/мар] -р'а, ор. -реим, м. (на) -реив'і/ -р'у і [крама/р] -ар'а/, ор. -аре/м, м. (на) -аре/в'і/ -ар'у/, кл. -а/р'у, мн. -ар'і/, -ар'і/ў, д. -ар'а/м
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
крамар
Смотреть что такое "крамар" в других словарях:
крамарів — кра/маре/ва, кра/маре/ве. Прикм. до крамар; належний крамареві … Український тлумачний словник
КРАМАР Михаил — актер. 1954 ТРЕВОЖНАЯ МОЛОДОСТЬ 1957 КОНЕЦ ЧИРВЫ КОЗЫРЯ 1958 ПЕРВЫЙ ПАРЕНЬ (см. ПЕРВЫЙ ПАРЕНЬ (1958)) 1973 РИНГ 1974 ПРОЩАЙТЕ, ФАРАОНЫ! 1989 ТРУДНО БЫТЬ БОГОМ … Энциклопедия кино
Крамарівка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
крамарівна — іменник жіночого роду, істота арх … Орфографічний словник української мови
крамарівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
крамар — кра/маря/, ч. 1) Те саме, що торгівець. 2) зневажл. Гендляр. || перен. Про безпринципну людину, що ради власної вигоди торгує своєю совістю, переконаннями, талантом … Український тлумачний словник
Крамар — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються … Орфографічний словник української мови
крамар — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
крамарів — прикметник … Орфографічний словник української мови
крамар — маря, ч. Пр. Торгівець, продавець … Словник лемківскої говірки
